Поет, що ішов сходами гігантів. До 150-річчя від дня народження Лесі Українки

Детальна інформація

На виставці експонуються автографи Лесі Українки, книжкові видання творів письменниці та дослідження про її життя і творчість, прижиттєві фото, графічні роботи українських художників В. І. Касіяна, М. Г. Дерегуса, В. І. Лопати, Н. Й. Лопухової, В. Є. Перевальського, М. А. Стороженка, В. Я. Чебаника та ін., афіші до сценічних вистав за драматичними творами Лесі Українки тощо.

Виставка сформована на основі фондових колекцій Музею книги і друкарства України, Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, Національної історичної бібліотеки України, Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, Національного музею українського народного декоративного мистецтва.

Геніальна українська поетка Леся Українка (справжнє ім’я та прізвище – Лариса Петрівна Косач) народилася 25 (13) лютого 1871 р. у м. Новограді-Волинському (тоді Звягель) в інтелігентній родині. Батько – Петро Косач – був головою з’їзду мирових посередників, мати – Олена Косач-Драгоманова – відома українська письменниця і громадська діячка Олена Пчілка. Дитинство Лесі минуло серед Волинських лісів, поряд з селянськими дітьми, з якими спілкувалась українською мовою. До школи вона не ходила, бо у Російській імперії українських шкіл не було, а до російської віддавати своїх дітей мати не бажала, тож навчала їх сама, а пізніше приватні вчителі. На 13-му році життя дівчина захворіла на туберкульоз кісток і з тих пір, за порадою лікарів, Леся починає відвідувати з метою лікування теплі краї – Крим, Італію, Болгарію, Єгипет, Кавказ, а також Німеччину, Австро-Угорщину. Побувавши 1891 р. в Галичині, а потім на Буковині Леся Українка знайомиться з багатьма визначними українськими письменниками: І.Франком, М.Павликом, О.Кобилянською, В.Стефаником, О.Маковеєм, Н.Кобринською. Перебуваючи на чужині, Лариса Косач відчуває тугу за рідним краєм, яку висловлює у своїх поезіях.

Писати почала рано, у 9-літньому віці написала свій 1-й вірш «Надія». З 1884 року починає друкуватись у львівському журналі «Зоря», від 1887 р. у жіночому альманасі «Перший вінок». У середині 1880-х років Косачі перебираються до Києва. Тут Леся Українка перебувала в оточенні родин Лисенків і Старицьких, увійшла до літературного гуртка «Плеяда». У 1893 р. у Львові вийшла перша збірка поезій Лесі Українки «На крилах пісень», 2-ге вид. у Києві 1904 р. Також у Львові побачила світ 2-га збірка поезій Лесі – «Думи і мрії» (1899 р.), 3-тя збірка «Відгуки» вийшла 1902 р. у Чернівцях. Впродовж наступного десятиліття Леся Українка написала понад сотню поезій, половина з яких за її життя не була надрукована. Головні теми її ранніх ліричних поезій: краса природи, любов до рідного краю, особисті переживання, призначення поета й роль поетичного слова. Вона знала багато європейських мов, також грецьку й латинську. У 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів». Багато перекладала (М.Гоголя, В.Гюго, А.Міцкевича, Г.Гайне, Гомера й ін.). У своїх творах виступає борцем за особисту і національну гідність людини, за її духовну незалежність.

У 2-й пол. 1890-х років Леся Українка звертається до драматургії. Перша її драма «Блакитна Троянда» (1996) з життя української інтелігенції розширює тематику тогочасної української драми, що доти показувала переважно селянське життя. У наступних драмах поетка використовує теми і образи світової літератури, а також розвинула жанр драматичної поеми. Перша з них – «Одержима», наступні – «На руїнах», «Вавилонський полон», «В дому роботи – в країні неволі», у якій образами раба-єгиптянина і раба-єврея висловлює ідею, що робітники панівної і гнобленої нації не мають спільних інтересів. В драмі «У катакомбах» (1905) вона засуджує угодовство і пасивність поміркованої громади. У драматичній поемі «Кассандра» (1907) в гіркій давноминулій долі зруйнованої Трої поетка бачила образ «рідної неволі» і устами Кассандри закликала українське громадянство до пробудження від байдужості й бездіяльності. Драматична поема «Бояриня» найяскравіше виявляє негативне ставлення Лесі Українки до віковічного ворога України – Москви і висловлює погляд, що тільки збройна боротьба може визволити український народ з московської неволі. До найвизначніших творів Лесі Українки належать драми «Лісова пісня» (1911) і «Камінний господар» (1912). У «Лісовій пісні» показано конфлікт між високим ідеалом і прозаїчною дріб’язковою буденщиною. Головна героїня драми-феєрії Мавка – не тільки поетичний образ казкової істоти, а й філософське узагальнення всього прекрасного, вічно живого.
Окреме місце в літературній спадщині Лесі Українки займає мистецька проза. Перші описи з селянського життя («Така її доля», «Святий вечір», «Весняні співи») змістом і мовою пов’язані з народними піснями. У жанрі казки написані «Три перлини», «Чотири казки зеленого шуму», «Лелія», «Біда навчить», «Метелик». Музикант і етнограф Климент Квітка з голосу Лесі Українки записав 225 пісень, які видав 1917 р.

Леся Українка залишила велику літературну спадщину, незважаючи на те, що все життя тяжко хворіла. Померла 1 серпня 1913 р. у м. Сурамі (Грузія) на 42-му році життя. Похована на Байковому цвинтарі в Києві.

Винятково велике значення творчості Лесі Українки в історії української літератури полягає в тому, що вона збагатила українську поезію новими темами і мотивами, стала в авангарді тих творчих сил, що виводили українську літературу на широку арену світової літератури.

Поет, що ішов сходами гігантів. До 150-річчя від дня народження Лесі Українки

Тривалість виставки: 23 лютого 2021 – 31 березня 2021 року.

Адреса: Київ, вулиця Лаврська, 9, корпус 9. Музей книги і друкарства України.

Розклад роботи: вівторок – неділя 10:00-17:00, понеділок – вихідний.

Вартість вхідного квитка: для дорослих – 30 грн.; для студентів – 20 грн.; для власників “картки киянина” – 15 грн.; для школярів та пенсіонерів – 10 грн.

Сімейний квиток: для двох дорослих та 1-3 дітей (до 16 років) – 50 грн.; для одного дорослого та 1-3 дітей (до 16 років) – 30 грн.

Відвідування виставки у день презентації – безкоштовно.

Вартість екскурсії тривалістю 45 хв. для групи не більше 20 осіб – 80 грн. Вартість квитка на музейний майстер-клас – 30 грн. Аматорська відеозйомка – 30 грн.