З історії формування колекції Музею книги і друкарства України
У колекції Музею зібрані скарби книжкової культури українського народу. Експозиція розповідає про історію книги і книжкової справи часів Київської Русі, про рукописну книгу ХІ-ХVІ ст., про зародження друкарства, видавничу діяльність Івана Федорова, про видання Київської, Острозької, Почаївської, Чернігівської та Львівських друкарень. Представлені видання ХІХ-ХХ ст., сучасні книги, книжкова графіка, книгознавчі матеріали, зразки друкарської поліграфічної техніки, паперу, шрифтів тощо.
Фондова колекція Музею книги і друкарства України нараховує понад 50000 одиниць зберігання основного фонду та близько 10000 одиниць науково-допоміжного фонду. Вона розподілена на такі основні групи: стародруки, книга кінця XVIII – поч. XX ст., книга 1917-1941 рр., книга 1941-1959 рр., книга 1959 р. до поч. XXI ст., книжкова графіка, поліграфія, живопис, різне, фото та негативи. У відділі фондів зібрано великий архів обліково-фондової документації – це 52 книги реєстрації надходжень музейних предметів основного фонду, 62 томи актів прийому музейних предметів на постійне зберігання, 38 томів протоколів засідання фондово-закупівельної комісії. Саме завдяки цій документації ми можемо простежити історію формування фондової колекції музею.
Група збереження рукописної книги та стародруків, станом на 01.01.2020 р. нараховує 767 одиниць, з них 23 книги рукописні.
Перші значні надходження до фондового зібрання Музею книги і друкарства України передано з Києво-Печерського історико-культурного заповідника, з відділу «Книга і графіка» (завідувачем цього відділу був В’юник А.О.). Згідно з наказами Міністерства культури України протягом 1972–1973 років було переведено понад 7500 предметів. Серед них 100 рідкісних стародруків: видання Івана Федорова («АПОСТОЛ», Львів, 1574 р.; «Біблія», Острог, 1581 р.), книжки друкарні Києво-Печерської лаври, серед них «Великий Требник» Петра Могили» 1646 р. з дереворитами відомого гравера Іллі, богослужбові видання Почаївської лаври ХVIII–ХІХ ст., оригінальні дерев’яні та металеві кліше, друкарські верстати. Саме тоді музею було передано літографський верстат фірми «В. Кляйсер» (Москва, 1884 р.), який в 1970 р. заповіднику передав Художній фонд УРСР.
У 1970 році понад 3000 книжок, пов’язаних з історією та культурою України, Києво-Печерському заповіднику передала Державна бібліотека СРСР ім. В. І. Леніна (тепер – Російська державна бібліотека, Москва), а заповідник перевів їх до щойно створеного Музею книги і друкарства. Серед них такі рідкісні книги: «Описание Киево-Софийского собора и киевской епархии» (КПЛ, 1825 р.) і «Описание Киево-Печерской лавры» (КПЛ, 1847 р.) Євгена Болховітінова, «Сочинения Святого Димитрия, митрополита Ростовского» (КПЛ, 1824), «Странствования В. Григоровича-Барского по святым местам Востока с 1723 по 1747 гг.» (СПБ., 1884, 1887 рр.). Тоді ж були подаровані часописи «Киевская старина» та «Русская старина» за 1882, 1883, 1884, 1885 роки, літографії, плани Києво-Печерської та Почаївської лаври та ін.
У наступні роки надійшли музейні предмети з Білоцерківського, Івано-Франківського, Чернівецького, Сумського, Чернігівського та інших краєзнавчих музеїв і різних бібліотек, зокрема, з Ленінградської публічної бібліотеки ім. Салтикова-Щедріна (нині – Російська національна бібліотека, Санкт-Петербург) музей отримав 295 од. – серед них наукові праці Миколи Бантиш-Каменського, Дмитра Яворницького, твори П. Куліша та М. Гоголя, видані у ХІХ на поч. ХХ ст. З Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника (Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника) надійшло 289 од., в тому числі «Записки НТШ», наукові праці польською мовою, надруковані у Львові, Кракові, Варшаві. 276 книжок передано з Наукової бібліотеки АН УРСР (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського); передавали книги Одеська державна наукова бібліотека ім. М. Горького (Одеська національна наукова бібліотека), київські Державна історична бібліотека УРСР (Національна історична бібліотека України) та Національна парламентська бібліотека (Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого), Чернігівська обласна бібліотека ім. В. Г. Короленка (Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка).
В 1974 році Сумський краєзнавчий музей презентував перший друкований в Україні словник відомого українського вченого, друкаря Памви Беринди – «Лексикон словенороський» (КПЛ, 1627), який зараз знаходиться в постійній експозиції. Бібліотека Воронезького університету надіслала, зокрема, книгу М. Ф. Владимирського-Буданова «Пятидесятилетие императорского университета св. Владимира (1843–1884)» (Київ: Друк. університету, 1884). З бібліотеки Державного музею Т. Г. Шевченка (Національний музей Тараса Шевченка) подаровано 48 книжок – твори Кобзаря, видані в різні роки. Рідкісні стародруки східнослов’янських друкарень музей отримав від археографічної групи наукової бібліотеки Московського університету ім. М. В. Ломоносова. У 1977 р. колекція музею поповнилася збіркою «Патерик Печерський» (КПЛ, 1661; примірник Ленінградського музею А. С. Пушкіна), до якої увійшли оповідання про початок Печерського монастиря та його перших ченців. Ці твори належать до найдавніших пам’яток українського письменства, а сама збірка видана «повелением и благословением» архимандрита Інокентія (Гізеля). Книга з’явилася з великою кількістю ілюстрацій, має 47 сюжетних дереворитів, плани-схеми печер, заставки і кінцівки; більшість малюнків створив відомий гравер Ілля. «Патерик Печерський» і «Кобзар» багато років були найпопулярнішими українськими книгами.
Ще в 1973 році з Державного історичного архіву у Львові передано 17 зразків паперу ХVII-ХVIII ст., а 1979 року Львівський художньо-виробничий комбінат подарував макети друкарського і оправного верстатів.
Істотно поповнювали і продовжують поповнювати зараз збірку Музею книги і друкарства України приватні особи, колекціонери. Цікавий факт: в 1971 році священник церкви св. Михайла села Велика Лука, Тернопільського р-ну Роман Мороко подарував музею 3 стародруки, а саме: 1. Апостол, Львів, 1696. 2. Октоїх, Львів, 1686. 3. Тріодіон, Почаїв, 1744. Відомий вчений, доктор філологічних наук Григорій Коляда у 1976 році подарував музею 284 од., крім того, у 1977 р. було закуплено у його родичів ще 346 од., тобто всього в музеї зберігається 630 книжок з колекції Г. І. Коляди. Є в цій колекції 2 томи його наукової праці (машинопис) «Иван Федоров – первопечатник», видання з бібліотеки Михайла Максимовича: «Киевлянин» (К., 1841), «Енеїда» І. Котляревського (СПБ., 1798, перше видання), твори Г. Сковороди, Марка Вовчка, прижиттєві видання Т. Г. Шевченка, зокрема, «Кобзар» (СПБ., 1860) тощо. У музеї представлена частина бібліотеки (136 од.) Сергія Маслова, відомого вченого, книгознавця, палеографа, архівіста, дійсного члена Товариства Нестора літописця, члена Археографічної комісії ВУАН. Довгий час він був співробітником журналу «Бібліологічні вісті» УНІКу, приват-доцентом Київського університету. Здебільшого його книги присвячені історії українського книгодрукування. В останні роки неодноразово дарував музею свої раритети М. А. Грузов – відомий київський колекціонер, книгознавець (в музеї в 2009 р. експонувалася виставка на вшанування його пам’яті).
Фондова збірка музею поповнювалась також за рахунок закупок, які здійснювалися на кошти, що надавало Міністерство культури України. В 1981 році придбано колекцію українських книжок у кількості 200 одиниць у родичів І. С. Романченка – літературознавця, бібліографа, дослідника української класичної літератури. Закуповувалися книги в букіністичних магазинах різних міст СРСР, в магазинах Київкниготоргу, Укрлітфонду. Зокрема, відомий вчений історик С. І. Білокінь, який працював разом з М. З. Петренком – фундатором музею, згадує, що він особисто в 1970-80 роках перебуваючи у відрядженні в Ленінграді, знаходив в букіністичних магазинах, зокрема в магазині «Старая книга» багато книжок з україністики, купував їх і надсилав до Києва. Книги надходили до музею також поштою з усіх радянських республік, де видавалися твори українських письменників національними мовами (з Естонії, Литви, Латвії, Грузії, Казахстану, Узбекистану, Киргизії та ін.). Так поступово зростала фондова збірка музею.
У 1980-ті роки придбано багато творів книжкової графіки. Ця одна з найбільших груп зберігання, на сьогодні складає понад 12000 одиниць. Закуповували твори таких відомих українських художників, як Сергій Адамович, Анатолій Базилевич, Валентин Гордійчук, Олександр Данченко, Василь Касіян, Георгій і Сергій Якутовичі, Михайло Дерегус, Олександр Губарєв, Василь Перевальський, Василь Лопата та ін. Графічні роботи – ілюстрації до творів М. Гоголя, І. Франка, Марка Вовчка, І. Котляревського передавала Дирекція художніх виставок України. Відомі ілюстрації до «Енеїди» І. Котляревського – роботи художника А. Д. Базилевича, закуплено у 1983 році. Ілюстрації до поеми І. Котляревського «Енеїда» – роботи художника В. І. Гордійчука, закуплені у 1988–1989 рр. Ілюстрації до твору Дж. Боккаччо «Декамерон» – роботи О. Г. Данченка, придбано в 1987 р., крім того, кілька робіт подаровано упродовж 1974 , 1977, 1990 рр. У художника В. І. Касіяна викуплено ілюстрації до творів Лесі Українки та портрети українських письменників – В. Стефаника, Лесі Українки, І. Франка, М. Рильського та ін. Пізніше частину робіт подарувала донька художника (1984 р.).
Остання закупка книжкової графіки була здійснена в 2004 р., коли у С. Г. Якутовича було придбано 2 роботи – ілюстрації за мотивами повісті М. Гоголя «Тарас Бульба» (кошти позабюджетні). Впродовж останніх років гроші на поповнення колекції не надаються.
Справжні друзі музею часто дарують свої твори. До таких належать відомі художники: О. І. Губарєв, В. Є. Перевальський, М. І. Стратілат, П. І. Смиковський, В. І. Лопата, В. С. Мітченко, В. В. Гарбуз, В. Д. Сергєєв, С. Г. Якутович та ін., а також колекціонери В. Адамович, В. Бітаєв, В. Вуйцик (однин з перших в 1973 році подарував стародрук «Літургіон», Почаїв, 1755 р.), І. Глоба, В. Дронь, А. Іщенко, С. Корнієнко, В. Кравченко, В. Кулик, О. Пилипенко, М. Попов, І. Сорока, О. Якубовський та ін.
Помітний внесок до формування музейної колекції зробила Служба безпеки України, яка за рішенням суду передавала конфісковані предмети. У такий спосіб у 2009 р. надійшли 7 ікон ХІХ ст., стародрук-конволют в срібному окладі ХVIII–ХІХ ст. «Євангеліє» (Сібіу, Румунія, 1859), «Служебник» (Яси, 1794). Національна комісія з питань повернення культурних цінностей в Україну в 2004 р. передала частину художньої спадщини В. Г. Кричевського у кількості 77 од. (дар Україні онуки художника Галини Кричевської де Лінде, Венесуела). Серед цього надходження – обкладинки до видань Б. Грінченка, ескізи-начерки до творів М. Гоголя, Т. Шевченка, П. Куліша, зокрема, до роману «Чорна Рада». Пізніше до музею надійшли ще 14 малюнків В. Кричевського. Сьогодні, коли оригінальних робіт В. Кричевського збереглося дуже мало, важко переоцінити значення повернення мистецької спадщини цього художника на Батьківщину. Комісією до музею були передані також книги з архіву М. Зерова і графічні роботи художника М. Бутовича.
Колекцію музею поповнюють і митники, зокрема Бориспільська, Чернігівська, Сумська митниці, які неодноразово передавали затримані раритети.
Серед колективних дарувальників музею і Наукова бібліотека імені Олега Ольжича, яка завдяки ініціативі її керівника Олександра Кучерука передала багато видань українців, що проживають в США, Канаді, Німеччині, Франції, Австралії, Латинської Америці. В масиві цього музейного надходження значна кількість книжок з колекції відомого вченого Аркадія Жуковського. Фонд сприяння розвитку мистецтв подарував стародруки і сучасні книги, а громадське об’єднання книголюбів та бібліофілів «Еxlibris» – 2 кліше для друкування гравюр.
Збагачують колекцію і самі працівники музею. Зокрема, у 2007 р. директор Музею В. Г. Бочковська і заступник директора з наукової роботи Л. В. Хауха подарували унікальну ксилографію на шовку «Чуда Пресвятої Богородиці» (Почаїв, близько 1740 року), а у 2009 році презентовано вотив з зображенням Богородиці Одигітрії з донаторами ієреєм Григорієм, Марфою і дитиною Іоаном, Західна Україна, 1772 р. (дар С. А. Корнієнка), срібний потир ХІХ ст. (дар В. В. Кулика). В січні 2010 року в Музеї відбулася виставка, на якій були представлені персоналії дарувальників і їхні музейні дари.
Слід зазначити, що Музей, як і в попередні десятиріччя, активно співпрацює з українськими видавничими установами, які безкоштовно передають свої видання. Серед них: «Мистецтво», «Веселка», «Наукова думка», «Дніпро», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Основи», «Карпати» (Ужгород), «Маяк» (Одеса), «Фоліо» (Харків), відомі львівські видавництва та багато інших. Багато книжок, випущених на замовлення Державного комітету телебачення та радіомовлення України за програмою «Українська книга», передала в музей останнім часом ВАТ «Укркнига».
І зараз колектив Музею книги і друкарства України продовжує активно працювати над поповненням музейного зібрання, щорічно фонди збільшуються на 150–200 одиниць.