З історії формування колекції Музею книги і друкарства України

 

В колекції Музею зібрані скарби книжкової культури українського народу. Експозиція розповідає про історію книги і книжкової справи часів Київської Русі, про рукописну книгу ХІ- ХУІ ст., про зародження друкарства, видавничу діяльність Івана Федорова, про видання Київської, Острозької, Почаївської, Чернігівської та Львівських друкарень. Представлені видання ХІХ- ХХ ст., сучасні книги, книжкова графіка, книгознавчі матеріали, зразки друкарської поліграфічної техніки, паперу, шрифтів тощо.

Острозька Біблія 1581

Фондова колекція Музею книги і друкарства України нараховує понад 50000 одиниць збереження основного фонду та близько 10000 одиниць науково-допоміжного фонду. Вона розподілена на такі основні групи збереження: стародруки, книга кінця ХУШ – поч. ХХ ст., книга 1917-1941 рр., книга 1941-1959 рр., книга 1959 р. до поч. ХХ1 ст., книжкова графіка, поліграфія, живопис, різне, фото та негативи. У відділі фондів зберігається великий архів обліково-фондової документації – це 52 книг реєстрації надходжень музейних предметів основного фонду, 62 томи актів прийому музейних предметів на постійне збереження, 38 томів протоколів засідання фондово-закупівельної комісії. Саме завдяки цій документації ми можемо простежити історію формування фондової колекції музею.

Група збереження рукописної книги та стародруків, станом на 01.01.2020р. нараховує 767 одиниць, з них 23 книги рукописні.

Перші значні надходження до фондового зібрання Музею книги і друкарства України надійшли з Києво-Печерського історико-культурного заповідника, з відділу «Книга і графіка» (завідувачем цього відділу був В’юник А.О.) протягом 1972-1973 років. Згідно з наказами Міністерства культури України було передано понад 7500 предметів. Серед них 100 рідкісних стародруків: видання Івана Федорова («АПОСТОЛ», Львів,1574 р.; «Бібліа», Острог, 1581 р.), книжки друкарні Києво-Печерської лаври, серед них «Великий Требник» Петра Могили», 1646 р. з дереворитами відомого графіка Іллі, богослужбові видання Почаївської лаври ХУШ-ХІХ ст., оригінальні дерев’яні та металеві граверні кліше, друкарські верстати. Саме тоді музею було передано літографський верстат фірми «В. Кляйсер», (Москва, 1884 р.), який в 1970 р. заповіднику передав Художній фонд УРСР.

У 1970 році понад 3000 книжок, пов’язаних з історією та культурою України, Києво-Печерському заповіднику передала Державна бібліотека СРСР ім. В.І.Леніна (Москва), а заповідник передав їх до щойно створеного Музею книги і друкарства. Серед них такі рідкісні книги: Євген Болховітінов. «Описаніе Киево- Софійского собора и кіевской епархіи» (КПЛ, 1825 р.) і «Описаніе Киево-Печерськой лавры» (КПЛ, 1847 р.), «Сочинения Святого Димитрия митрополита Ростовского» (КПЛ, 1824), «Странствования В. Григоровича-Барского по святым местам Востока с 1723 по 1747 гг.» (СПБ., 1884, 1887 рр.). Тоді ж були передані часописи «Киевская старина» та «Русская старина» за 1882, 1883, 1884, 1885 роки, літографії, плани Києво-Печерської та Почаївської лаври та ін.

У наступні роки надійшли музейні предмети з Білоцерківського, Івано-Франківського, Чернівецького, Сумського, Чернігівського та інших краєзнавчих музеїв і різних бібліотек, зокрема, з Ленінградської публічної бібліотеки ім. Салтикова-Щедріна музей отримав 295 од. – серед них наукові праці Миколи Бантиш-Каменського, Дмитра Яворницького, твори П.Куліша та М.Гоголя, видані у ХІХ-поч. ХХ ст. З Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника надійшло 289 од., в тому числі «Записки НТШ», наукові праці польською мовою, видані у Львові, Кракові, Варшаві. 276 книжок передано з Наукової бібліотеки АН УРСР; передавали книги Одеська державна наукової бібліотека ім. М. Горького, Державна історична бібліотека УРСР, Національна парламентська бібліотека (Київ), Чернігівська обласна бібліотека ім. В.Г.Короленка. Бібліотека Воронезького університету передала, зокрема, книгу М.Ф.Владимирского-Буданова «Пятидесятилътіе императорскаго университета св. Владимира (1843-1884)», Київ, 1884, друкарня Київського університету. З бібліотеки Державного музею Т.Г. Шевченка передано 48 книжок – твори Тараса Шевченка, видані в різні роки. Рідкісні стародруки східнослов’янських друкарень музей отримав від археографічної групи наукової бібліотеки Московського університету ім. М. Ломоносова.

Памво Беринда. Лексикон славенороський, друкарня Києво-Печерської лаври, 1627В 1973 році з Державного історичного архіву у Львові передано 17 зразків паперу ХУП-ХУШ ст., а 1979 року Львівський художньо-виробничий комбінат передав макети друкарського і оправного верстатів.

В 1974 році Сумський краєзнавчий музей передав перший друкований в Україні словник відомого українського вченого, друкаря Памви Беринди – «Лексикон славеноросскій» (КПЛ, 1627), який зараз знаходиться в постійно діючій експозиції, а в 1977 році Ленінградський музей О.С. Пушкіна – «Патерик Печерскій» ( КПЛ, 1661), який є збіркою оповідань про початок Печерського монастиря та його перших ченців, належить до найдавніших пам’яток українського письменства, виданий «повелением и благословением» архимандрита Інокентія (Гізеля). Ця книга вийшла з великою кількістю ілюстрацій, має 47 сюжетних дереворитів, плани-схеми печер, заставки і кінцівки; більшість ілюстрацій створив відомий гравер Ілля. Художню цінність Патерика відзначав О. С. Пушкін. «Патерик Печерський» і «Кобзар» багато років були найпопулярнішими українськими книгами.

Істотно поповнювали і продовжують поповнювати зараз збірку Музею книги і друкарства України приватні особи, колекціонери. Цікавий факт: в 1971 році священик церкви Св. Михайла Села Велика Лука, Тернопільського р-ну Мороко Роман Іванович подарував музею 3 стародруки, а саме: 1. Апостол, Львів, 1696. 2. Октоїх, Львів, 1686. 3. Тріодіон, Почаїв, 1744. Відомий вчений, доктор філологічних наук Коляда Григорій Іванович у 1976 році подарував музею 284 од., крім того у 1977 р. було закуплено у його родичів ще 346 од., тобто всього в музеї зберігається 630 книжок з колекції Г.І.Коляди. Є в цій колекції 2 томи його наукової праці (машинопис) «Иван Федоров – первопечатник», видання з бібліотеки Михайла Максимовича: «Кіевлянинъ.» (К., 1841). «Енеїда» І. Котляревського. (СПБ., 1798, перше видання), твори Г. Сковороди, Марка Вовчка, прижиттєві видання Т.Г.Шевченка, зокрема, «Кобзар». СПБ., 1860 та ін. В музеї представлена частина бібліотеки (136 од.) Маслова Сергія Івановича, відомого вченого, книгознавця, палеографа, архівіста, дійсного члена Товариства Нестора літописця, члена Археографічної комісії ВУАН. Довгий час він був співробітником журналу «Бібліологічні вісті» УНІКу, приват-доцентом Київського університету. Здебільшого його книги, присвячені історії українського книгодрукування. В останні роки неодноразово дарував музею свої раритети М.А. Грузов – відомий київський колекціонер, книгознавець (в музеї в 2009 р. експонувалася виставка, присвячена його пам’яті).

Фондова збірка музею поповнювалась також за рахунок закупок, які здійснювалися на кошти, що надавалися Міністерством культури України. В 1981 році була закуплена колекція українських книжок у кількості 200 одиниць у родичів І.С. Романченка – літературознавця, бібліографа, дослідника української класичної літератури. Закуповувалися книги в букіністичних магазинах різних міст СРСР, в магазинах Київкниготоргу, Укрлітфонду. Так відомий вчений історик С.І.Білокінь, який працював разом з М.З.Петренком – фундатором музею, згадує, що він особисто в 1970-80 роках перебуваючи у відрядженні в Ленінграді, знаходив в букіністичних магазинах, зокрема в магазині «Старая книга» багато книжок з україністики, купував їх і надсилав до Києва. Книги надходили до музею також поштою з усіх радянських республік, де видавалися твори українських письменників національними мовами (з Естонії, Литви, Латвії, Грузії, Казахстану, Узбекистану, Киргизії та ін.) Таким чином поступово зростала фондова збірка музею.

Право Магдебурзьке П.Щербича, Львів, 1581У 1980-ті роки закуплено багато творів книжкової графіки. Ця одна з найбільших груп зберігання, на сьогодні складає понад 12000 одиниць. Закуповували твори таких відомих українських художників, як Адамович С.Т., Базилевич А.Д., Гордійчук В.І., Данченко О.Г., Касіян В.І., Якутович Г.В., Якутович С.Г, Дерегус М.Г., Губарєв О.І., Перевальський В.Є, Лопата В.І та ін. Графічні роботи – ілюстрації до творів М.Гоголя, І. Франка, М. Вовчка, І. Котляревського передавалися Дирекцією художніх виставок України. Відомі ілюстрації до «Енеїди» І. Котляревського – роботи художника А.Д. Базилевича, закуплено у 1983 році. Ілюстрації до поеми І.Котляревського «Енеїда»- роботи художника Гордійчука В.І., закуплені 1988-1989 рр. Ілюстрації до твору Дж. Боккаччо «Декамерон» – роботи Данченка О.Г., закуплено в 1987 р., крім того, кілька робіт подаровано 1974 , 1977 , 1990 рр. У художника Касіяна В.І. закуплені ілюстрації до творів Лесі Українки та портрети українських письменників – В. Стефаника, Лесі Українки, І. Франка, М. Рильського та ін. Пізніше частина робіт була подарована донькою художника в 1984 р.

Остання закупка книжкової графіки була здійснена в 2004 р., коли у Якутовича С.Г. було закуплено 2 роботи – ілюстрації за мотивами повісті М. Гоголя «Тарас Бульба» (кошти позабюджетні). Впродовж останніх років гроші на закупку з бюджету не надаються.

Справжні друзі музею часто дарують свої твори. До таких належать відомі художники: Губарєв О.І., Перевальський В.Є., Стратілат М.І., Смиковський П.І., Лопата В.І., Мітченко В.С., Гарбуз В., Сергєєв В.Д., Якутович С.Г. та ін., а також колекціонери В. Адамович, В. Бітаєв, В. Вуйцик (однин з перших в 1973 році подарував стародрук «Літургіон», Почаїв, 1755р.), І. Глоба, В. Дронь, А. Іщенко, С. Корнієнко, В. Кравченко, В. Кулик, О. Пилипенко, М. Попов, І. Сорока, О. Якубовський та ін.

Помітний внесок до формування музейної колекції зробила Служба безпеки України, яка за рішенням суду передавала конфісковані предмети. Так у 2009 р. надійшли 7 ікон ХІХ ст., стародрук-конволют в срібному окладі ХУШ-ХІХ ст. «Євангеліє». – Сібіу, Румунія, 1859, «Служебник». -Яси,1794. Національна комісія з питань повернення культурних цінностей в Україну в 2004 р. передала частину художньої спадщини В.Г.Кричевського у кількості 77 од. (дар Україні онуки художника Галини Кричевської де Лінде, Венесуела). Серед цього надходження – обкладинки до видань Б.Грінченка, ескізи-начерки до творів М.Гоголя, Т.Шевченка, П.Куліша, зокрема, до роману «Чорна Рада». Пізніше до музею надійшли ще 14 малюнків В.Кричевського. Сьогодні, коли оригінальних робіт В. Кричевського збереглося дуже мало, важко переоцінити значення повернення мистецької спадщини цього художника на Батьківщину. Комісією до музею були передані також книги з архіву М. Зерова і графічні роботи художника М. Бутовича .

Колекцію музею поповнюють і митники, зокрема Бориспільська, Чернігівська, Сумська митниці, які неодноразово передавали затримані раритети.

Серед колективних дарувальників музею і Наукова бібліотека імені Олега Ольжича, яка завдяки ініціативі її керівника Олександра Кучерука передала багато видань українців, що проживають в США, Канаді, Німеччині, Франції, Австралії Латинської Америці. В масиві цього музейного надходження значна кількість книжок з колекції відомого вченого Аркадія Жуковського. Фонд сприяння розвитку мистецтв подарував стародруки і сучасні книги, а громадське об’єднання книголюбів та бібліофілів «Еxlibris» подарувало музею 2 кліше для друкування гравюр.

Збагачують колекцію і самі працівники музею. Так в 2007 р. директор Музею Бочковська В.Г. і заступник директора з наукової роботи Хауха Л.В. подарували унікальну ксилографію на шовку «Чуда Пресвятої Богородиці». (Почаїв, близько 1740 року), а у 2009 році подаровано вотив з зображенням Богородиці Одигітрії з донаторами ієреєм Григорієм, Марфою і дитиною Іоаном, Західна Україна, 1772 р. (дар Корнієнка С.А.), срібний потир ХІХ ст. (дар Кулика В.В.) В січні 2010 року в Музеї відбулася виставка, на якій були представлені усі дарувальники і їхні музейні дари.

Слід зазначити, що Музей, як і в попередні десятиріччя активно співпрацює з українськими видавничими установами, які безкоштовно передають свої видання. Серед них: «Мистецтво», «Веселка», «Наукова думка», «Дніпро», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Основи», «Карпати» (Ужгород), «Маяк» (Одеса), «Фоліо» (Харків), відомі львівські видавництва та багато інших. Багато книжок, випущених на замовлення Державного комітету телебачення та радіомовлення України за програмою «Українська книга», передала в музей останнім часом ВАТ «Укркнига».

І зараз колектив музею книги і друкарства України продовжує активно працювати над поповненням музейного зібрання, щорічно фонди збільшуються на 150-200 одиниць.