Live-stream “По слідах книги Леоніда Полтави”

У рамках виставки #Котляревський_і_сучукрліт ми вже багато говорили про “Енеїду” Івана Котляревського та її зв’язок із творчістю Юрія Андруховича, Леся Подерв’янського, Олександра Ірванця та інших авторів.
У лекції Валентини Бочковської йтиметься про 1950-ті роки в українській літературі.

Леонід Полтава — яскравий представник літературних кіл української діаспори (Німеччина, Іспанія, Франція, США) — у своєму творі замість Енея відправляє в мандри “по ріднім краї, по Трої гнобленій своїй” ченця Києво-Печерської лаври Григорія Чудотворця, який воскресає, щоб закінчити малювати ікону Пречистої Богородиці.

Пекло, де навіть “боги висять на реї, не те, що християнський люд” — тоталітарна Україна. В образі чорта — енкаведист Рудань з назвиськом “Как цапнуть”. Епіграф твору — цитата з “Енеїди” Котляревського: “Де общеє добро в упадку, Забудь отця, забудь і матку, Лети повинність ісправлять” у той же час постає головною ідеєю “Енеїди модерної”.

Хіба це не актуально сьогодні як ніколи?
#музей_на_карантині