Дорога, що стала долею

Детальна інформація

«Рік історії та культури литовських татар 2021» приурочено до 700-ліття першого відомого історії запрошення татар до Литви – саме у 1321 році литовський князь Гедімінас покликав татарські війська доєднатися до битви з «хрестоносцями», а масове поселення татар у Великому Князівстві Литовському відбулося за правління Вітовта Великого наприкінці 14 століття.

Виставка «ДОРОГА, ЩО СТАЛА ДОЛЕЮ» у різний спосіб розповідає про формування унікального сучасного етносу – литовських татар. Експозиція поєднує презентаційні матеріали книжки «Історичний шлях кримськотатарського народу з Криму до Литви» (разом з мапою напряму руху через територію сучасної України), вишукані вироби львівської майстерні з традиційного кримського гаптування «Єшіль ада/Зелений острів», декоративні тарілі Рустема Скібіна з традиційним кримським орнаментом, підбірку фотоматеріалів про видатні особистості литовських татар 20 століття та експонати, надані Музеєм книги і друкарства України. Серед них як стародруки з текстами, що підкреслюють давні стосунки між нашими народами, так і сучасні видання.

Дорога з Криму до Литви довжиною у 700 років була по-справжньому доленосною. Вибір цієї дороги, прагнення досягти пункту призначення (destination) нової Батьківщини означали й вибір для себе іншої долі (destiny). Цей вибір став утворювальним для народу, започаткувавши в далеких землях ВКЛ новий унікальний етнос, що тепер є нівіддільною частиною як давньої історії Литви, так і сучасного литовського суспільства, зберігає свою культурну та релігійну ідентичність й упродовж 700 років мирно співіснує з християнськими народами.

Виставка є частиною проєкту «КРІЗЬ ВІКИ: НАБУТА БАТЬКІВЩИНА» в рамках «Року історії та культури литовських татар 2021» й організована ГО «Міжнародний інститут культурної дипломатії» у співпраці з Посольством Литовської Республіки в Україні, Музеєм книги і друкарства України, ГО «East European Cooperation».

Вхід на виставку – за квитками до музею.

У день відкриття вхід – вільний.

Дорога, що стала долею