Лекція «У. Самчук. «Чого не гоїть огонь» для військових капеланів

Музей книги і друкарства України вже майже рік проводить заходи з благодійною організацією «Карітас-Київ» для внутрішньо переміщених осіб – науковці читають лекції, організовують майстер-класи і концерти. Ми знаємо наочно, як важко людям, які втратили свою домівку та близьких, знайти рівновагу в сьогоденні, зібратися із силами і продовжити жити, віднайти віру в майбутнє, дочекатися перемоги над ворогом, зберегти свою ідентичність. Музей погодився на пропозицію Національного заповідника Києво-Печерська лавра брати участь у спільній програмі військової реабілітації для військових та військовополонених «Духовне відновлення культурою», яка передбачає надати моральну та духовну підтримку нашим захисникам після найважчих випробувань війни. Ми пропонуємо учасникам цієї програми лекції про історію України, про становлення її незалежності, про культурні традиції та національні здобутки.

Першими до Музею книги і друкарства України завітали військові капелани Збройних Сил України: 23 липня та 16 серпня заступником директора Дмитром Палієм для них була прочитана лекція «У. Самчук. «Чого не гоїть огонь» (роман про боротьбу УПА на Волині, 1959 р.). Лекція про незнищенність національно-патріотичних почуттів за романом видатного українського письменника, журналіста і публіциста Уласа Самчука. Сьогодні, відповідно до українського законодавства, він може бути зарахованим до борців за незалежність України у XX сторіччі. Автор був заборонений до вивчення в українській літературі в школі антиукраїнським режимом Януковича (тодішнім міністром освіти і зрадником України Дмитром Табачником). Улас Самчук : «…що рідна мова, це … ознака чіткости, якости і свідомости людської одиниці, що є приналежною до даної нації. Всі ж, що такого не розуміють, творять не народ, а чернь, якусь масу, щось невиразне, щось позбавлене справжнього виразу свідомого і зрілого народу» (стаття «Нарід чи чернь?», 1941).